Моє світло, дзеркало, скажи мені…

З раннього дитинства кожна людина складає уявлення про себе. Часто ми намагаємося уявити , як чужі думки відображають нашу зовнішність, манери, вчинки, характер – ми використовуємо їх реакції при створенні нашого образу. Такий автопортрет складається з декількох пазлів:

• враження від побаченого в дзеркалі,
• фрагменти чужих думок і фраз,
• власні почуття і бажання.

Проект південноафриканського фотографа Майка Майка «Обличчя завтрашнього дня» добре ілюструє цей процес. Подорожуючи по світу, Майк фотографував дивних жінок з 40 різних країн, після чого обробляв знімки за допомогою спеціальної комп'ютерної програми і відзначав групову схожість.

Такий же середній образ формується нами, будучи абсолютно впевненим, що він істинний і єдино вірний. І ми починаємо підлаштовувати своє життя під нього.

Іноді виникає підозра, що внутрішнє відчуття себе не збігається з його зовнішнім проявом. Це найчастіше фіксується на фото- або відеозйомці. Ми вважаємо такі знімки або кадри невдалими і спокійно відправляємо їх в небуття. Кожна людина бачить і чує тільки те, що розуміє і відкидає те, чого не розуміє.

Але ми завжди забуваємо, що без самоприйняття не може бути ніяких змін. Під час консультацій зі стилістом, Перш за все, ми отримуємо реальну картину себе і своїх даних. Саме той, який бачить більшість людей. Створення нового образу базується на законах гармонії, яка проявляється в пропорціях, співвідношеннях і поєднаннях. Суб'єктивна думка стиліста як людини, яка сподобалася вам чи ні, не грає ніякої ролі під час створення нового образу.

Наше нове відображення в дзеркалі може викликати незвичайні емоції і почуття. Швидше за все, вони будуть дисонансні з існуючою системою речей, але це буде тимчасовим явищем, так як навколишній світ тонко підлаштовується під наші дії. Бажані зміни не змусять себе довго чекати, і єдине, на чому вони базуються, це наше тверде рішення змінитися.